Реконструкція чи нове будівництво: що доцільніше?

Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України наводить поточні дані дослідження аналітичного центру «KSE Institute» у межах спільного з Офісом Президента України та Міністерством економіки України проєкту «Росія заплатить». Станом на 11 квітня 2022 року пошкоджено та зруйновано: 23 тис. км доріг і 277 мостів та мостових переходів; 37 тис. квадратних метрів житлового фонду та 54 адміністративних будівель; 319 дитячих садків, 586 закладів освіти, 205 медичних закладів; 145 заводів та підприємств; 7 теплових та гідроелектростанцій; 11 торговельно-розважальних центрів; 10 військових аеродромів, 8 аеропортів та 2 порти; 74 релігійні споруди та 62 інші культурні споруди. Найбільших збитків зазнали галузі металургії та машинобудування, коксохімічні та нафтопереробні підприємства. Це дійсно страшні цифри. А ще страшніше те, що всі ми направду розуміємо: ці цифри не остаточні, бо війна триває.

Орієнтовні попередні оцінки загальних втрат української економіки від війни вже складають майже $600 млрд. Прямі задокументовані збитки інфраструктури України сягнули $80,4 млрд або 2,4 трлн гривень.

Наразі виділено тільки перший мільярд гривень, що спрямовується на відбудову звільнених від російських військ територій. Хто отримав кошти? Київська область – 400 млн грн, Чернігівська область – 250 млн грн, Сумська область – 250 млн грн, Житомирська область – 100 млн грн. На що підуть ці гроші? На ремонт інженерних мереж і систем для відновлення подачі тепла, газу, води, електроенергії; розбирання руйнувань; ремонт покрівель; заміну вікон і дверей, а також на ліквідацію вибоїн на дорогах. Як бачимо, йдеться лише про найнагальніші потреби, критично важливі для подальшої масштабної відбудови пошкоджених або втрачених інфраструктурних об’єктів.

Але тут треба чітко розуміти, чи доцільно проводити відновлювальні роботи на наявній базі, бо часом ремонт дорожчий за будівництво нового об’єкта. Відповідь на це непросте запитання має професорка кафедри економіки і підприємництва Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, докторка наук з управління й адміністрування Ярослава Левченко. Саме у докторській дисертації пані Левченко, що до слова була захищена нею у Болгарії, обґрунтовано формулу визначення доцільності вкладання коштів у реконструкцію або нове будівництво. Ця формула вже апробована авторкою на прикладі мостобудування, де було отримано такі результати: реконструкція є доцільною, якщо її вартість не перевищує 61,8% вартості нового будівництва. В іншому випадку слід віддати перевагу варіанту будівництва «з нуля».

На наше запитання «Чи можливо застосовувати цю формулу в інших галузях, крім мостобудування?» пані Левченко відповіла:

– Звичайно, але це потребуватиме попередньої роботи з розуміння технічної складової питання. Бачите, ми всі звикли, що економіка – це про гроші. Це і так, і не так. Економічні розрахунки не вартують нічого, якщо вони не спираються на розуміння виробничого процесу. А як же досягти цього розуміння? Неможливо бути профі у будь-якій галузі та й не потрібно. Але можна пов’язати своє життя з певною сферою та вивчити її досконально. Такий підхід ми вже багато років реалізуємо у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті. До прикладу, наші студенти – економісти, менеджери, бухгалтери – слухають «технічні» курси з «Рухомого складу», «Постійних будівель на автомобільному транспорті», «Експлуатаційних матеріалів», і це допомагає їм опановувати у подальшому разом із класичною економічною підготовкою наші авторські курси «Економіка автомобільного транспорту», «Транспортне підприємництво», «Економіка дорожнього господарства», «Кошторисна справа в дорожньому будівництві», «Торгівля автомобілями, запасними частинами та паливно-мастильними матеріалами».

Навіщо ми це робимо? Все дуже просто: щоби працедавці, перш за все наші багаторічні партнери – флагмани автомобільно-дорожньої галузі України «Укравтодор», «Автострада», «РДС», «Дороги Харківщини», «Харківмістдорбуд», «Харківське підприємство автобусних станцій» та інші –отримали «на виході» готових фахівців, «заточених» під їхню сферу діяльності. Повірте, такі фахівці затребувані у будь-який час. Наразі ж ми тим паче очікуємо суттєвого зростання попиту на наших студентів і випускників, й цілком готові його задовольнити. Наш університет, як і багато вишів Харкова, також постраждав від бомбардувань. Але критично важлива для навчального процесу інфраструктура не постраждала, а головне – повністю збережено наш потужний кадровий склад і наші унікальні освітні програми, аналогів яким в Україні немає.

Насамкінець пані Ярослава зазначила, що попереду нас усіх чекає велика робота і колектив Харківського національного автомобільно-дорожнього університету готовий робити свій внесок у відродження м. Харкова та України.

 

Ольга Ожго, оглядач

 

Внешняя ссылка открывается в новом окнеhttps://timeua.info/aktualnoe-segodnya/rekonstrukcziya-chi-nove-budivnicztvo-shho-doczilnishe/


Nach oben